- розчищати
- —————————————————————————————розчища́тидієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови. 2005.
розчищати
Смотреть что такое "розчищати" в других словарях:
розчищати — а/ю, а/єш, недок., розчи/стити, и/щу, и/стиш, док., перех. 1) Очищати, звільняти що небудь від чогось непотрібного, зайвого і т. ін., що захаращує, засмічує його. || Прибирати, згрібати і т. ін. що небудь звідкись, звільняючи місце, простір. ••… … Український тлумачний словник
розчищати — 1) = розчистити (звільняти що н. від чогось непотрібного, зайвого, що захаращує, засмічує його), очищати, очищувати, очистити, прочищати, прочистити 2) див. звільняти I, 2) … Словник синонімів української мови
ґрасувати — у/ю, у/єш, недок., перех., діал. 1) Вистругувати, розчищати (стежки і т. ін.). 2) Витоптувати … Український тлумачний словник
плінтувати — у/ю, у/єш, недок., перех., спец. 1) Вирівнювати, згладжувати, розчищати поверхню якої небудь ділянки. 2) Розколювати, дробити великі камені, доводячи їх розміри до потрібних для дальшої обробки … Український тлумачний словник
пробивати — а/ю, а/єш, недок., проби/ти, б ю/, б є/ш, док. 1) перех., чим і без додатка. Ударяючи по чому небудь, робити отвір, заглибину і т. ін.; ударами, напором утворювати в чому небудь діру, проходи тощо; проломлювати. || безос. || Прорубувати (двері,… … Український тлумачний словник
протереблювати — юю, юєш, недок., протереби/ти, блю/, би/ш; мн. протеребля/ть; док., перех., діал. Проріджувати рослинність на якому небудь місці або розчищати якесь місце від лісу (дерев, кущів) … Український тлумачний словник
путь — і/, ж., заст. ч. 1) Смуга землі, призначена для ходіння, їзди; шлях, дорога. || Місце, лінія у просторі, де що небудь пересувається. Повітряні путі. || перев. мн. Залізнична або трамвайна колія, рейки. 2) Місце, яким можна пройти, проїхати, по… … Український тлумачний словник
розкорчовувати — ую, уєш, недок., розкорчува/ти, у/ю, у/єш, док., перех. Розчищати яку небудь ділянку, викопуючи, вириваючи корчі дерев, чагарників … Український тлумачний словник
розмітати — а/ю, а/єш, недок., розмести/, ету/, ете/ш, мин. ч. розмі/в, мела/, мело/; док., перех. 1) Метучи в різні боки, прибирати що небудь, розчищати, звільняти якусь поверхню (від снігу, пилу, сміття і т. ін.). Розмітати стежку. || Змітати що небудь у… … Український тлумачний словник
розчистити — див. розчищати … Український тлумачний словник
